Реферат: Логічна природа доказування в слідчій і судовій практиці

1. З'ясування, розуміння будь-якого явища об'єктивної дійсності людина (зокрема працівник правоохоронного органу або суду) починає із збирання і накопичення окремих фактів, що відносяться до явища, що вивчається. Одержані факти дійсності суб'єкт пізнавальної діяльності завжди починає порівнювати з фактами, які закріплені в системі наукового знання, прагнучи пояснити їх. Для пояснення цих фактів і явищ, особливо на первинному етапі вивчення за відсутності повної інформації, суб'єкт висуває припущення, звані гіпотезами, які надалі або підтверджуються при відповідності дійсності, або спростовуються у разі розбіжності їх з подальшими одержаними даними, тобто у разі невідповідності їх дійсності.

Таким чином, гіпотеза — це ймовірне припущення про причини яких-небудь явищ, достовірність яких не може бути перевірена в даний час, але яке може приблизно пояснити дане явище. Це теж форма мислення, але складна, така, що є методом пізнання об'єктивної реальності шляхом побудови і перевірки передбачуваної дійсності.

У основі кожної гіпотези знаходиться думка, що носить ймовірнісний характер і що містить елементи наукового знання, не дивлячись на своє ймовірнісне значення.

Саме цим гіпотеза відрізняється від інших припущень, наприклад, припущень, в основі яких лежать інтуїтивні знання, не обґрунтовані, а просто узяті на віру.

Істотні ознаки гіпотези:

Возможно вы искали - Курсовая работа: Трудовой договор 11

1)гіпотеза є формою розвитку людських знань;

2) побудова гіпотези завжди супроводжується висуненням припущення, що пояснює досліджувані явища;

3) гіпотеза — це обґрунтоване припущення, а не будь-яка здогадка, фантазія або допущення, що спирається на конкретні факти.

2. Термін «гіпотеза» в логіці вживається в двоякому значенні.

По-перше, як припущення, що висувається для пояснення сутності і причин явища що спостерігається, досліджується.

Похожий материал - Курсовая работа: Процесс становления института национально-культурной автономии

По-друге, як прийом мислення в цілому, що включає висунення припущення, його розвиток і доказ. Саме це розуміння гіпотези має прикладне значення для кваліфікації злочинів.

У юридичній практиці гіпотеза, в основному, вживається в наступних випадках:

а) коли відомі факти недостатні для пояснення причинної залежності даного явища, а є практична необхідність в його поясненні;

б) коли факти практично складні, суперечливі, і гіпотеза може принести користь як перший крок до їх роз'яснення;

в) коли причини, що послужили появі фактів практики, недоступні емпіричному досвіду, а тим часом дії або наслідки їх необхідно пізнати.

Очень интересно - Реферат: Невозвращение валюты: признаки совершения преступления и их оценка

Для того, щоб правильно побудувати, перевірити або спростувати гіпотезу, необхідно мати чітке уявлення про логічну структуру гіпотези.

Структура гіпотези включає наступні елементи:

1)підстава — сукупність фактів або обґрунтованих тверджень, на яких ґрунтується припущення;

2)форма гіпотези — сукупність висновків, які ведуть від підстави гіпотези до основного припущення;

3)припущення — висновки з фактів і тверджень, що обґрунтовують гіпотезу.

Не дивлячись на загальну для всіх гіпотез логічну природу і структуру, вони за змістом і виконуваним функціям діляться на декілька видів, які, безумовно, враховуються в юридичній практиці, у тому числі і при кваліфікації злочинів.

За кількісною ознакою (тобто по складності досліджуваного об'єкту) всі гіпотези умовно підрозділяються на:

а) загальні, тобто такі, які пояснюють причину явища або групи явищ в цілому;

б) окремі , тобто припущення, що пояснюють якусь окрему сторону або окрему властивість явища або події.

Різновидом окремої гіпотези є версія.

Термін «версія», досить часто застосовується в юридичній практиці, особливо в кримінальному судочинстві (наприклад, кваліфікуюча .версія, слідча версія і т.п.).

Версія — одне з декількох можливих, відмінних один від одного пояснень і тлумачень якого-небудь одного і того ж факту, явища або події. (версія - від лат. „versio” – обіг, видозмінення.)

Так, наприклад, при виявленні трупа із слідами насильницької смерті у слідчого на місці події можуть бути висунуті наступні версії щодо причин смерті: нещасний випадок (казус), вбивство, спричинення смерті з необережності. Кожна з цих версій може містити і більш окремі версії, що стосуються окремих елементів складу злочину (об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта і суб'єктивної сторони злочину), що дають підставу кваліфікувати вчинене по тій чи іншій статті особливої частини КК України , а в рамках статті — і по відповідній частині і пункту.

За якісною ознакою (тобто по мірі достовірності) розрізняють наступні види гіпотез:

К-во Просмотров: 220