Реферат: Мир ісламської культури

У центрі арабо-ісламської, а потім і тюрко-ісламської культури перебуває Коран, у якому зосереджене світоглядне ядро ісламського миру.

Культ Аллаха включає визнання його як всемогутнього, безсмертного, милостивого й милосердного бога, від якого залежать життя й смерть всіх живих істот. Саме таке визнання й було потрібно від бажаючі сповідати іслам. Треба було при свідках сказати: «Немає божества, крім Аллаха, і Мухаммед - посланник божий». Цей акт сприймалося як укладання договору з Аллахом, у силу чого віровідступництво виключалося. На підтвердження всесилля Аллаха віровідступників карали смертю.

У Корані говориться, що увесь навколишній світ своїм існуванням зобов'язаний волі Аллаха. Він же обумовлює саму можливість одержання врожаю, розмноження худоби й т.д. Він улаштував небесні світила, щоб люди знаходили по них шлях додому. Аллах ніколи не залишить у лиху своїх прихильників, і вони; повинні бути вірні своєму Богові, якому немає рівних у світі.

Втім, в Аллаха є супротивник. Це мусульманський сатана, шайтан, Іблис. У Корані говориться, що Іблис - ангел, який ослухався Аллаха й за це викинутий з небес і робить підступу людям. Коран застерігає: «Хто бере сатану заступником крім Аллаха, той потерпів явний збиток! Він обіцяє їм і збуджує в них мрії. Але обіцяє їм сатана тільки зваба! У цих притулок - геєна, і не знайдуть вони від її порятунку!».

Серед мусульман широко поширене сказання про пророка Ібрахиме, що розправився із шайтаном у долині Мина біля Мекки. На згадку про це під час хаджу, паломництва в Мекку, прочани роблять у цій долині обряд «побиття шайтана».

Возможно вы искали - Реферат: Структура и морфология культуры. Типология культуры. Функции культуры

Аллахові допомагають вірні йому ангели Джиорїль, Михаїль, Ісрафиль і Азраїль, які сумлінно виконують накази свого хазяїна.

Говориться в Корані й про Даджжале. Він, відповідно до релігійного навчання, прикутий ланцюгами до стрімчака на незаселеному острові посередині океану, де його годують і охороняють джини. Перед кінцем миру це чудовисько встановить своє жорстоке царство на землі. Лише Иса, що спустився в цей час із четвертого неба, ибн Маріам зможе відновити чистоту й силу ісламу.

Такі особливості монотеїзму, які сповідує Коран. Хоча Аллах і великий, він змушений зважати на шайтана й опиратися на вірних ангелів. Природно, що вірує не повинен про це забувати.

Шиїти вірують і в спадкоємних імамів - глав своєї громади й держави, який було дванадцять. Останній з них - Мохаммед аль-махди. По їхньому поданню, цей імам ще хлопчиком шести - дев'яти років таємниче зник. Це трапилося ще в IX в.

Шиїти вірять, що він повернеться й відновить на землі справедливість. Вони називають його Мунтазаром (очікуваним) і вважають месією (махди).

Похожий материал - Реферат: Культура древнего Египта 16

Культ Аллаха логічно переходить в ідею зумовленості людських учинків. Аллах все знає й направляє правовірних у їхньому житті. В Аллаха «ключі таємного; знає їх тільки він. Знає він, що на суші й на море; аркуш падає тільки з його ведена, і немає зерна в мороці землі, немає свіжого й сухого, чого не було б у книзі ясної. І він - той, котрий заспокоює «ас уночі й знає, що ви добуваєте вдень...

Ще Адамові, першій людині, створеному Аллахом, «він сказав: «Хіба я вам не говорив, що знаю сховане на небесах і на землі й знаю те, що ви виявляєте, і те, що приховуєте?».

Внаслідок свого всезнайства Аллах вирішує долю кожного.

Ідея абсолютної зумовленості людських учинків не раз ставала предметом дискусій у середовищі мусульман-богословів. Ще в першій половині IX в. мутазиліти за допомогою логіко-філософських засобів ставили під сумнів цінність приречення, посилаючись на волю людської волі. Тільки це вільнодумство завершилося сумно. Мутазиліти були розгромлені. Коран непогрішний. В Аллаха зберігається його оригінал, зміст якого Мухаммед частинами виклав своїм послідовникам як одкровення Бога.

Вірним Аллахові визначений рай. Коран говорить про віруючих, які «виконують завіт Аллаха й не порушують обіцянки, які терпіли, прагнучи до лику свого пана, і простоювали молитву, і давали з того, чим ми їх наділили, і таємно і явно, і відганяють добром зло. Для цих - сади вічності. Увійдуть у них ті, хто був праведний з їхніх батьків, і чоловік, і їхнього потомства. І ангели входять до них через всі двері: «Мир вам за те, що ви терпіли! І прекрасно воздаяння життя!».

Очень интересно - Статья: Whether ‘tis nobler in the mind... Пастернак и нравственная дилемма послереволюционной интеллигенции

В IX в. Мухаммед ибн Карраму написав книгу «Могильні покарання», у якій доповнив культурні традиції ісламу обрядом похорону. Цей обряд зберігається й у сунітів, і в шиїтів і полягає тім, що два ангели - запитувач і мучитель - є на цвинтар у момент похорону правовірного И від того, як померлий відповість на питання ангела, буде складатися покарання померлі. Для того, щоб допомогти опитуваному, на цвинтар, після відходу проводжаючих, у свіжої могили залишається мулла, щоб допомогти покійному, як відповідати цим ангелам - Мункиру й Накиру.

Хоча в Корані немає імен Мункира й Накира, сам обряд цілком у дусі ісламу, що не залишає правовірного ні на хвилину без догляду з боку Аллаха і його помічників. Усе в житті мусульманина визначено навіть допомога мулли померлий у годину «могильного покарання».

Ісламська картина миру була б неповної без космології, що займає в ісламській культурі одне із провідних місць. Треба пам'ятати, що Коран створювався не на порожнім місці. Християнська «Біблія» одержала поширення й в Аравії. І не мудро, що в Корані говориться, що за шість днів Аллах створив мир «створив сім небес, одне над іншим зводами», улаштував небо так, що «немає в ньому ні однієї щілини». Із семи небес «нижче небо» Аллах прикрасив світилами й поставив їх для відбиття шайтана. Він велів небу робити темряву ночі, «змусив його переводити ранкову светозарність». Бог опустив також з «гірських небес» на землю сходи, «по який ангели й дух сходять до нього протягом дня, якого продовження п'ятдесят тисяч років». Ці сходи тільки для небожителів: люди й шайтан, якби й хотіли влізти на небо, не були б туди допущені. Зрозуміло, що це навіть для культури VII в. виглядає трохи наївно.

Тільки обмеженістю культурного миру ісламу можна пояснити твердження Корана, що Земля - нерухлива площина. Але що ж підтримує цю площину? В одному з хадисів IX в. говориться: «Земля (тримається) на розі бика, а бик на рибі, а риба на воді, а вода на повітрі, а повітря на вологості, а на вологості обривається знання знаючих».

Ісламська культура не вичерпується догматами Корана й наївних коментарів до нього. У космологію ісламу проникали й більше мудрі думки. В IX в. Ахмед Фергани відмінювався вважати, що Земля куляста. Тоді ж математик аль-баттани заявляв, що Земля кругла. В XI в. Абу Бируни вчив, що «куляста форма для Землі є природна необхідність».

Вам будет интересно - Статья: Византийские начала и их русская обработка

Поступово й в ісламській культурі пробила собі дорогу наукова точка зору на Всесвіт. Однак шлях цей був більше тривалим і важким, чим у західноєвропейських країнах. Політичний вплив духівництва, застійний характер суспільних відносин у країнах ісламського миру, відставання цих країн у галузі науки й техніки - все це стримувало проникнення в ісламську культуру наукової картини миру. І донині для багатьох мусульман авторитетне слово Аллаха значніше наукових істин.

Система мусульманських цінностей. Ідея абсолютного приречення людських учинків

Світоглядна серцевина ісламської культури містить ряд принципових положень про людину. Аллах створив людину після ангелів і джинів. Спочатку він виліпив людську модель, і узявся обговорювати її достоїнства з ангелами. Один з ангелів, як розповідається в Корані, намагався заперечувати й поплатився за це. Аллах сказав своїм ангелам: «Я створюю людину із глини. А коли я його завершу й вдуну в нього від мого духу, то впадіть, поклонитеся йому!» І впали ниц ангели всі разом, крім Іблис він загордився й виявився невірним. А загордився Іблис від того, що він створений з вогню, а людина - із глини. Тільки ця гордість Аллахові здалася недоречної, і він прокляв занепалого ангела.

Отже, людина не остання фігура в працях Аллаха. На радість Адамові Бог створив Хаву, що стала його дружиною. На радісне життя визначив творець зводу підопічних.

Але Іблис спокусив Адама і його дружину. Поїли вони від дерева вічності, і зробили вони гріхопадіння. Шлях до радісного життя став нестерпно важкий.

«Знайте, - звертається Коран до мусульман, - що життя в тутешньому світі є оманна втіха, зваба, марнославство між вами, бажання вирізнитися безліччю майна й дітей: вона подібна тим виростанням при дощі, які собою зачаровують хлібороба, потім в'януть, після того бачиш їх пожовтілими, робляться сухими стеблами... Життя в тутешньому світі є тільки оманна насолода».

Похожий материал - Статья: Принципы китайской живописи

Самий місткий гарем у світі був зимовий гарем Великого сералю в Стамбулі (Туреччина), побудований в 1589 р. і що мав 400 приміщень. Вчасно зсуву із трону Абдула Хамида II в 1909 р. кількість його мешканок скоротилося з 1200 до 370 наложниць. Так що обіг Корана до мусульман відмовитися від марнославства вирізнитися майном, наложницями й дітьми не позбавлено змісту. Жаль тільки, що цей обіг часто ігнорувався. Мусульманська культура не відрізняється строгістю стосовно тих правовірним, які у своїх гаремах здатні містити до 1000 наложниць.

Ісламська культура не відкидає рівності всіх мусульман перед Аллахом. Кожний правовірний може розраховувати на справедливий суд і порятунок. Але в ісламі немає місця для особистості, для особистості як цінності. Заради порятунку людей Аллах не приносив у жертву свого сина. Внаслідок цього в мусульманської культурі неможлива ідея Бога-людини.

Аллах - абсолютна цінність, і в житті людини він не втілюється. Він постійно залишається чимсь зовнішнім для людей, що лежать за межами їхнього особистого досвіду. До людей звертається лише посланник Аллаха - месія (махди). Такі махди з'являються, щоб виправити положення на Землі, відновити справедливість. Але положення від однієї епохи до іншої стає усе гірше. Ідея месіанства в мусульманській культурі доповнюється есхатологією - вченням про кінець світу.

На Землі сила Аллаха втілюється в мусульманській громаді, в умме. Умма символізує собою, по суті, спільність всіх правовірних. Життя кожного мусульманина, його напрям думок, побут і система цінностей строго контролювалися уммой, поза якою індивід ставав ізгоєм і не міг розраховувати на благочестя й релігійний порятунок.

К-во Просмотров: 31