Реферат: Монетарна концепція

Y / P — дохід від грошей;

Y — рівень доходу;

и — смаки і переваги споживачів.

Оскільки вчений виходить з гіпотези перманентного доходу і постійності або малої змінності факторів, що визначають попит на гроші, то при відношенні номінального доходу Y до обсягу грошової маси М, яке є постійним, швидкість обігу грошей V також буде постійною.

Досліджуючи вплив зміни обсягу грошової маси на рівень цін і доходу, М. Фрідман запропонував свій варіант теорії номінального доходу, виражений формулами:

Возможно вы искали - Реферат: Мировое хозяйство понятие, субъекты, этапы развития

М Д = Pf(y,w;Rm *,Rb *,Re *,u); (1)

М = h (R, Y...); (2)

М Д = M S ; (3)

r=k0 + y*. (4)

Похожий материал - Реферат: Оценка недвижимости сравнительным подходом

Перша формула (1) — це функція попиту на гроші М, тобто добуток рівня цін Р на значення сукупної очікуваної дохідності від набору різних активів. Друга формула (2) — це пропозиція грошей М, яка є функцією від сукупності відсоткових ставок R , рівня сукупного номінального доходу Y (ВНП у поточних цінах). Три крапки означають рівень економічної невизначеності, зміни політичного характеру, тобто те, що формалізувати складно. Формула (3) — умова рівноваги на грошовому ринку (рівність попиту і пропозиції грошей). Формула (4) — рівняння норми відсотка. Отже, r — ринкова відсоткова ставка; k 0 — різниця між очікуваною реальною відсотковою ставкою і очікуваним (перманентним) темпом зростання реального доходу; у* — "постійний" або очікуваний темп зростання номінального доходу.

Хоча М. Фрідман вводить у свою модель формули норми відсотка, її зміни він вважає побічними і тимчасовими, оскільки відсоткова ставка швидко повертається на свій первісний рівноважний рівень. Він переконаний, що зміна норми відсотка не впливає на динаміку грошової маси, а тому саме грошова політика в довгостроковому періоді має безумовний пріоритет порівняно з іншими формами державного регулювання.

Отже, в основі нового вчення — саморегулююча система. Приватне підприємництво, на думку М. Фрідмана, здатне вивести з кризового стану економіку, забезпечити її піднесення і відповідну зайнятість населення. Крім цього, грошам відводиться роль головної і вирішальної пружини всієї ринкової економіки. Учений пропонує підтримувати темп приросту грошової маси на рівні 3—5% на рік, незалежно від стану кон'юнктури. В іншому разі, на його думку, порушується механізм приватного підприємництва, наступає криза, розгортаються інфляційні процеси. Тому він зводить вплив держави на економіку лише до підтримання постійних темпів зростання грошової маси.

М. Фрідман є послідовним прихильником максимальної економічної свободи. Між свободою підприємництва і свободою суспільства, на його думку, існує внутрішній зв'язок. Вчений переконаний, що тільки за умов вільного підприємництва можна досягти політичної свободи, економічної ефективності та рівності. Економічна свобода, наголошує він, невіддільна від ринкової системи. Але вона не обмежується рамками суто економічних явищ, а являє собою основоположну і водночас гнучку систему, що розвивається та пронизує практично всі сфери суспільних відносин.

Вчений не поділяє ідеї державного регулювання, а ставить на чільне місце чисту конкуренцію. Він за вільну конкуренцію, навіть в освіті та інших галузях соціальної сфери. Зокрема, його "план ваучерів" передбачає замість коштів, що виділяються громадянам з державного бюджету на освіту, видавати ваучер (купон). За його допомогою особа може обрати державний чи приватний навчальний заклад, але приватний як оплату за навчання прийме цей ваучер (що буде повною або частковою компенсацією здобуття освіти за державний кошт у недержавному навчальному закладі).

Очень интересно - Реферат: Лізинг і автоматизація

Задовільної альтернативи нормальному ринковому механізму, на думку Фрідмана, не існує. Це, однак, не означає, що нема і не може бути відхилень у цьому механізмі. Ефективність виробництва — не єдина ціль, яку ставлять перед собою люди. З багатьма завданнями (наприклад, забезпечення обороноздатності) ринок не може упоратися, а в деяких випадках дія ринкових сил здатна заподіяти шкоди третім особам. У такому разі втручання держави є принципово виправданим.

М. Фрідман — прихильник кількісної теорії грошей. Запропонована ним функція попиту на гроші є ключовим моментом його грошової теорії: знаючи параметри цієї функції, можна визначити ступінь впливу змін грошової маси на динаміку цін чи відсотка. Аналізуючи залежність між масою грошей в обігу і деякими макроекономічними характеристиками на прикладі грошового обігу США за столітній період, він дійшов таких висновків:

1) для стабільності цін особливе значення має неінфляційне зростання грошової маси;

2) якщо зміни цін передбачувані і не значні, економічне зростання може здійснюватися як за їх підвищення, так і за їх зниження;

3) взаємозв'язки між змінами маси грошей і тими змінними, на які маса грошей впливає, залишалися незмінними, незважаючи на різні причини зростання маси грошей;

Вам будет интересно - Реферат: Феноменология анализа финансовой устойчивости коммерческого банка

4) основний напрям впливу грошей на економіку — від зміни маси грошей до зміни доходу, а не навпаки.

Складовою частиною антиінфляційної політики та політики регулювання економічного зростання М. Фрідман назвав індексацію — збільшення грошових доходів і заощаджень громадян у зв'язку з підвищенням цін. Він переконаний, що інфляції не уникнути. Значить, потрібно ввести в дію систему, яка б відгородила від інфляції тих, хто через неї страждає, особливо знедолених. Одна з переваг індексації, на його думку, — це зменшення прибутків, які приносить інфляція всім, хто знає, як із неї мати зиск, насамперед урядам.

Розробка М. Фрідманом проблем кредитно-грошової політики — це не абстрактні теоретичні судження економіста: багато його рекомендацій втілено в практику. На його теорію спирався чилійський правитель А. Піночет, і "чилійське економічне диво" створене за допомогою підготовлених Фрідманом радників, яких називали "хлопчики Фрідмана".

Скористалася його вченням і М. Тетчер щодо оздоровлення економіки Англії. Ще влітку 1980 p. М. Фрідман у доповідній записці парламентському комітету Великобританії виклав суть своєї моделі регулювання економіки, де теоретично обґрунтував методи її реалізації та вказав на напрями і послідовність реформування економічних відносин. І те, що М. Тетчер перебувала на посту лідера держави 11 років (найдовше від усіх своїх попередників у XX ст.), зміцнивши її економічне становище, без сумніву, також результат реалізації "моделі Фрідмана".

Однак не всюди і не завжди програми, розроблені вченим, мали підтримку і досягали успіху. Монетарні поради М. Фрідмана вперше були випробувані урядом Р. Ніксона в 1969—1970 pp., але через різке погіршення економічного становища їх подальшу реалізацію відклали. Вчений пояснив невдачі своєї програми недостатньою тривалістю її реалізації, непослідовністю адміністрації. Було також відхилено Конгресом СІЛА проект реформи "План допомоги сім'ї".

Похожий материал - Реферат: Управління вхідними і вихіними грошовими потоками їх характеристика. Планування грошовими потоками

Після кризи 1974—1975 pp. остаточне розчарування в кейнсіанських концепціях "глобального регулювання" сприяло відродженню інтересу до монетарних теорій західних урядовців. Всебічне врахування запропонованих М. Фрідманом рекомендацій дало ефект. У скарбниці монетаризму — подолання депресії та структурні перетворення у багатьох країнах, що розвиваються, грошове оздоровлення Ізраїлю, ринкова модернізація країн Південно-Східної Азії, Східної Європи. В Угорщині, Чехії, Польщі було створено стартові умови для економічного зростання.

Тріумфом теоретичних доробків М. Фрідмана стали концепція стабілізації американської економіки, а також знаменита "рейганоміка", які дали змогу США подолати серйозні труднощі, зупинити інфляцію, зміцнити долар. Цікаво, що уряд Р. Рейгана, на відміну від багатьох урядів Західної Європи, оголосив не безробіття, а інфляцію "ворогом № 1". Він керувався концепцією "монетарної контрреволюції" протиставленої "кейнсіанській революції".

Спираючись на концепцію, фінансові керівники центральних банків переглянули операційний інструментарій. У 70-ті роки Федеральна резервна система США вибрала в якості проміжної цілі агрегат МІ (грошовий параметр, в який включені готівкові гроші та трансакційні депозити), а в якості тактичної — відсоткову ставку по федеральних фондах. За США пішли і країни Європи. Німеччина, Франція, Італія, Іспанія та Великобританія спершу неофіційно, а відтак і публічно оголошували кількісні орієнтири приросту грошової маси.

К-во Просмотров: 184