Дипломная работа: Облік розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства

Актуальність теми. Наявність капіталу є умовою створення та розвитку бізнесу. Підприємство, що відокремлено від інших здійснює господарську діяльність, повинно володіти капіталом. Структура і динаміка власного капіталу є найсуттєвішим показником, що визначає фінансовий стан підприємства. Структурна перебудова промисловості, відкриття внутрішнього вітчизняного ринку для зарубіжних товаровиробників впливають на структуру власного капіталу підприємств різних організаційно-правових форм. Важливе місце у стратегії підприємства займають формування, використання і управління власним капіталом. Введення в дію Господарського та Цивільного кодексів України висувають нові вимоги до порядку формування та змін статутного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ), пов’язані з порівнянням розміру статутного капіталу з чистими активами в кінці звітного періоду. Нерегламентованою залишається методика бухгалтерського обліку зменшення статутного капіталу у разі невідповідності чистим активам.

Проблеми методології, теоретичного обґрунтування питань, пов’язаних з обліком і внутрішньогосподарським контролем розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства, операцій з формування та змін статутного капіталу розглядалися у працях вітчизняних вчених: Ф.Ф. Бутинця, М.Я. Дем’яненка, Н.Д. Прокопенка, Ф.Є. Поклонського, О.Ю. Редька, І.Й. Яремка.

Наявні теоретичні та практичні напрацювання щодо організації обліку, аналізу і контролю операцій зі статутним капіталом в акціонерних товариствах, однак практично відсутні розробки щодо методики обліку розподілу майна у зв’язку з виходом учасника та доведення розміру статутного капіталу до величини чистих активів у ТОВ.

Незважаючи на значний внесок наведених вище дослідників та цінність одержаних ними результатів, не знайшли вирішення проблеми уточнення місця статутного капіталу в загальній класифікації капіталу, розрахунок компенсації учаснику у зв’язку з виходом з ТОВ, елементи облікової політики і методика внутрішньогосподарського контролю операцій зі статутним капіталом.

Недостатнє опрацювання проблемних питань методики бухгалтерського обліку операцій з формування та зменшення статутного капіталу у зв’язку з невідповідністю чистим активам і виходом учасника з ТОВ з урахуванням напрацювань вітчизняних і зарубіжних вчених визначили актуальність теми та основні напрями дослідження.

Возможно вы искали - Реферат: Бухгалтерский финансовый учет 2

Метою роботи є облік розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства в сучасних умовах господарювання.

Для досягнення мети в роботі поставлено та вирішено наступні завдання:

– уточнити економіко-правову сутність власності та розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства, статутного капіталу та його місце в загальній класифікації капіталу з метою теоретичного обґрунтування підходів до раціональної організації обліку в товариствах з обмеженою відповідальністю;

– провести аналіз нормативно-правової бази і спеціальної літератури щодо обліку розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства;

– розглянути побудову обліку власності засновників (власний капітал);

Похожий материал - Курсовая работа: Позаказный метод учета затрат и калькулирования себестоимости

– проаналізувати організацію обліку розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства на прикладі ТОВ «Енерго – 2000»;

– виявити проблемні питання збереження інвестицій власників підприємств;

– розробити рекомендації з удосконалення обліку зменшення статутного капіталу у зв’язку з невідповідністю чистим активам на основі вивчення наявних проблем теорії і практики;

– удосконалити методику операцій зі статутним капіталом для забезпечення законності розрахунків з учасниками і уникнення ліквідації ТОВ;

– визначити можливості удосконалення звітності щодо розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства.

Очень интересно - Дипломная работа: Облiк виробничих витрат на пiдприємствах плодоовочеконсервної промисловостi

Об’єктом дослідження є господарські операції, пов’язані з розрахунками з учасниками (засновниками) підприємства в товариствах з обмеженою відповідальністю на прикладі ТОВ «Енерго – 2000».

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань з бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з розрахунками з учасниками (засновниками) підприємства.

Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувалися методи індукції та дедукції, теоретичне узагальнення, групування і порівняння, а також застосовувалися історичний та логічний методи. За допомогою статистичних методів (зведення, групування, відносних показників, графічного методу) досліджувалася динаміка показників діяльності підприємства.

Інформаційною базою дослідження є нормативні документи, що регламентують організацію та ведення бухгалтерського обліку в Україні, цивільне та господарське законодавство, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених в області бухгалтерського обліку, господарського контролю, довідково-інформаційні видання, матеріали науково-практичних конференцій, фінансова звітність ТОВ «Енерго – 2000».

1. Теоретико-методичний аспект обліку розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства

1.1 Дослідження поняття та економіко-правового змісту власності та розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства

Поява поняття «власний капітал» в бухгалтерській термінології має об'єктивний характер, в основі якого лежить узагальнення багатовікової практики бухгалтерського обліку. Його історичний огляд вказує на глибокий генезис і широту підходів до трактування власного капіталу як економічної категорії. Для наукового визначення власного капіталу розглянуто випадки, коли поняття «власний капітал» розглядається на макроекономічному рівні і особлива увага зосереджена на мікроекономічному, тобто на власному капіталі в бухгалтерському обліку. Серед науковців немає єдності щодо визначення поняття «власний капітал», у зв’язку з чим ми поділяємо думку [37, с. 58], що власний капітал – це загальна вартість власних засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів. Розраховується сума власного капіталу як частина в активах, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Вам будет интересно - Курсовая работа: Аудит статутного капіталу

Пасиви – це капітал – власність, визначена у вартості (грошах) боргове зобов’язання підприємства (юридичної) або громадянина (фізичної) особи по відношенню до іншого підприємства (юридичної) або громадянина (фізичної) особи [39, с. 185]. У будь-якому випадку пасиви показують джерело утворення активів – майна підприємства або громадянина, тобто показують, кому винне підприємство (юридична) або громадянин (фізична) особа за все майно, яке воно (або він) має у своєму розпорядженні. Таким чином, пасиви – це вираз права власності на активи (майно) відповідних юридичних (підприємств) або фізичних осіб, які передали це майно у використання – це право власності.

Пасиви – капітал – поділяють на:

а) капітал засновників (капітал власників підприємства);

б) капітал учасників (капітал юридичних або фізичних осіб), які

1) передали підприємству свій капітал – майно у формі грошей, засобів праці, предметів праці тощо у тимчасове користування підприємству (юридичній) або громадянину (фізичній) особі, яке воно має повернути у визначений за контрактом строк та умови.

Похожий материал - Дипломная работа: Учет затрат по восстановлению основных средств

2) або набули права власності на частку майна підприємства внаслідок розподілу (чи перерозподілу) національного доходу (бюджет, пенсійний фонд, дивіденди, страховий фонд тощо).

Що стосується терміна «Зобов’язання», то підприємство як юридична особа (особливо це проявляється у колективних підприємствах) зобов’язане і по відношенню до власників, акціонерів тощо. Про це свідчать такі елементи, як виплата дивідендів, право виходу зі складу акціонерів, засновників тощо.

У світовій практиці у формуванні власності (капіталу) засновників підприємства розрізняють (за економіко-правовим характером) два поняття:

– вклади;

К-во Просмотров: 39