Реферат: Розвиток земельних відносин на сучасному етапі земельної реформи

Земельна реформа в Україні розпочалася з 1991 року. Одним з її основних досягнень є подолання державної монополії на землю, запровадження приватної власності, реформування сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на майно і на землю.

Початком проведення земельної реформи в Україні вважається 15 березня 1991 р., коли набули чинності прийняті Верховною Радою України 18 грудня 1990 р. Земельний кодекс та Постанова "Про земельну реформу". Саме з цієї дати всі землі України були оголошені об'єктом земельної реформи.

Головним завданням земельної реформи згідно із вказаною постановою був перерозподіл земель з одночасним наданням їх у довічне успадковуване володіння громадянам; постійне володіння колгоспам, іншим підприємствам, установам та організаціям, а також у користування з метою створення умов для рівноправного формування багатоукладної економіки, раціонального використання й охорони земель. Організаційна схема здійснення земельної реформи в Україні наведена на рисунку 1.1

З часу проголошення земельної реформи кардинально змінилися відносини власності на землю, структура землеволодінь та землекористувань в аграрній сфері, запроваджено плату за землю, оренду земельних ділянок, їх купівлю-продаж, дарування, міну. Мільйони громадян безоплатно одержали земельні ділянки з державної власності.

Трансформація земельних відносин здійснюється відповідно до законодавства України щодо забезпечення динамічного і неухильного розвитку суспільства на шляху до цивілізованих ринкових відносин.

Возможно вы искали - Контрольная работа: Расчёт целесообразности проведения реконструкции установки

У результаті реалізації заходів земельної реформи формується земельний устрій країни, сприятливий для ефективної господарської діяльності на землі освічених, підприємливих, працездатних людей, збереження і розвитку сталого довкілля.

В основному завершено приватизацію сільськогосподарських угідь країни. Приватизація земель сільськогосподарського призначення селянами відбулася через безоплатну передачу земель державної власності недержавним сільськогосподарським підприємствам.

Обраний шлях приватизації у цілому виправдався, дістав підтримку сільського населення, яке працює на землі. У власність недержавних сільськогосподарських підприємств безоплатно передано 28,1 млн. га сільськогосподарських угідь, що здійснено в основному протягом 1995—1997 рр. Вартість цих земель становить 244,5 млрд. грн. Останніми роками в незначних обсягах проводиться роздержавлення земель колишніх радгоспів.

Логічним продовженням земельної реформи в аграрній сфері стало паювання земель у недержавних сільськогосподарських підприємствах. Цей процес проведено в 1996—1998 рр. ш Указом Президента України під 08.08.1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям".

Станом на 01,05.2004 р. 6786,2 тис. селян стали власниками сертифікатів па рано на земельну частку (пай). Розпочався активний процес оформлення державних актів на право приватної пласкості па землю. На даний час уже 5,4 млн. (79,7%) селян оформили й одержали державні акти замість сертифікаті і для них — власників реальних земельних ділянок — земельні відносини вийшли на якісно інший рівень.

Похожий материал - Курсовая работа: Аналіз фінансово-економічної діяльності ТОВ "Трансмаш"

Одночасно відбувалася приватизація земельних ділянок громадянами: для ведення особистого селянського господарства та селянського (фермерського) господарства; будівництва і! обслуговування житлових будинків і господарських будівель (присадибних ділянок); садівництва; дачного та гаражного будівництва.

Здійснили приватизацію 11,6 млн. громадян (86,4% загальної кількості осіб, які мають на те право). Загальна площа приватизованих земельних ділянок становить 3,6 млн. га. Приватизація земельних ділянок громадянами здійснюється рішеннями місцевих органів влади.

Тривалий час земельна реформа стосувалася зміни форм і осі на селі лише за рахунок розвитку селянських (фермерських) господарств. Створені в перші роки реформи ш господарства у цілому поки що не виправдовують покладених на них сподівань, не вийшли на рубіж домінуючої форми господарювання.

Кількість фермерських господарств тривалий час не змінюється. Певна частина їх припиняє діяльність, натомість з’являються нові ентузіасти фермерського руху. На 1 січня 2005 р. кількість фермерських господарств в Україні становила

Безперечним досягненням земельної реформи є розвиток особистого селянського господарства, садівництва, городництва. Ця категорія землеволодінь і землекористувань у сучасних умовах домінує в забезпеченні населення продуктами харчування.

Очень интересно - Дипломная работа: Организация учета основных средств и их эффективность использования

Завдяки новоствореним агроформуванням продовольчий ринок країни наповнений в основному вітчизняною продукцією. Проте й переоцінювати успіхи особистого селянського господарства немає підстав. По-перше, ці господарства дрібні, базуються переважно на ручній праці. Лише незначна частина їх із часом може трансформуватися у товарні господарства. По-друге, зростання площ цієї категорії господарств не привело до адекватного зростання обсягів виробництва. І все ж у перспективі ці господарства будуть школою для фермерів-початківців, місцем проживання певної частини населення, у тому числі міського, яке віддає перевагу сільській місцевості, такому способу життя.

Розподіл земельного фонду України за формами власності (станом на 01.07.2005 р.)

Державна власність — 29 600,8 тис. га

Приватна власність — 30 619,4 тис. га

Вам будет интересно - Контрольная работа: Экономика организации

Власність юридичних осіб —- 134,6 тис. га


Значні зміни відбулися у формах власності на сільськогосподарські угіддя. В державній власності залишається лише 27,3 % сільськогосподарських угідь країни, які використовуються переважно для забезпечення наукової діяльності, з навчальною метою, а також для насінництва, ведення племінного господарства, вирощування лікарських рослин, виробництва специфічних видів сільськогосподарської продукції.

Результати трансформації організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств свідчать, що в Україні з'явився широкий спектр агровиробничих формувань ринкового типу.

Варто зазначити, що сільськогосподарських акціонерних товариств засновано лише 4%. Загроза втрати земельної власності селянами у великих масштабах внаслідок банкрутства господарств малоймовірна.

Прогнозується, що з часом зменшуватиметься частка товарі ній і обмеженою відповідальністю та виробничих коопераційні, натомість зростатиме кількість селянських і фермерських господарств.

Похожий материал - Курсовая работа: Ценообразование и определение сметной стоимости строительства

Перетворення земельної власності та соціально-економічної структури землекористування в аграрній сфері ще далекі які свого повного й остаточного завершення та юридичного закріплення.

Близько 19 тис. господарств ще не мають належно оформлених юридично і технічно закріплених землеволодінь та землекористувань, що не дає їм можливості здійснювати планування господарської діяльності на землях, які перебувають у їхній власності, в оренді, постійному користуванні, при множинності орендодавців — громадян, юридичних осіб рад та місцевих держадміністрацій.

Складно визначити реальну базу справляння плати за , а також застосовувати механізми іпотечного кредитування.

Вбачається, що розвиток земельних відносин в аграрній сфері найближчими роками сприятиме:

К-во Просмотров: 175